Домашнє завдання для 32кп та 23ок.
Країни Азії.
Країни Азії.
А́зія — найбільша за площею (біля 43,4 мільйонів км²) і за населенням частина світу, розташована головним чином у Східній півкулі. Разом з Європою утворює материк Євразію. Азія займає 8,7% від загальної площі поверхні Землі (або 30% суходолу), і, з населенням близько 4,1 млрд. (2010), є місцем проживання для
60% світової популяції. У 20 столітті населення Азії зросло майже в чотири рази.[1]
Азія, згідно з подібними визначенями,
представленими в Британській енциклопедії[2] та Національним географічним товариством[3], це — 4/5 суші
Євразії — західну частину останньої займає Європа — розташована на
схід від Суецького каналу, на схід від Уральських гір і на південь від Кавказьких гір (або Кумо-Маницької западини), а також Каспійського і Чорного морів.
Докладніше: Азія
Найімовірніше назва континенту походить
від давньоассирійського слова асу — схід. Порівняй: Оз (міфічна
країна), ост, Асирія, Ашшур, айсор
З часом традиційне географічне поняття
Азія суттєво змінювалося за своїм обсягом та змістом. Саме поняття виникло
в античну епоху коли безперервні природні кордони у вигляді Середземного, Егейського таМармурового морів наштовхували фінікійців та греків на протиставлення країн Заходу (Ереб) та Сходу (Асу). З часом назва
Азії поширювалися на південь — на Аравійський півострів та на північ — на Кавказ та скіфські степи. В середньовіччі східною межею Європи з часом вважали усе східніші межі —
спершу Дністер, потім Дніпро та Дон. Петер-Сімон Паллас в кінці XVIII століття пропонував проводити кордон поУральським горам, Общому Сирту та Ергеням. В XIX столітті почали вважати кордоном вододіл Уралу. Багато суперечок свого часу
викликало питання про те, як проводити кордон між Європою та Азією на Кавказі.
Одні вели кордон по Кумо-Маницькій западині, а інші гребенем Великого Кавказу.
Географія
Від Північної Америки відокремлена Беринґовою протокою, від Африки Суецьким каналом і Червоним морем, від Європи протоками Босфор і Дарданелли; умовний континентальний кордон з Європою проходить Східним Уралом і берегом Каспійського моря; 44,4 млн км² (разом з поверхнею Каспійського моря) — близько
30% материкової поверхні Землі; найбільша меридіанна протяжність 8400 км, паралельна 8590 км.
Розчленована берегова лінія (довжина 62 тис. км); численні півострови (Аравійський, Індостан, Індокитай, Мала Азія, Таймир) і острови (архіпелаги: Малайський, Філіппінський, Японський).
Кордон між Азією та Океанією проводять десь через Малайський архіпелаг. Термін Південно-Східна Азія та Океанія, що з'явився
в 19-ому столітті, з моменту свого створення мав абсолютно різні географічні
значення. Океанія ніколи не вважалася частиною Азії. Головним чинником у
визначенні того, які острови Малайського архіпелагу належать до Азії, було
розташування колоніальних володінь різних імперій (не тільки європейських).
Льюїс і Віґен зауважували, що «звуження Південно-Східної Азіїдо її нинішніх кордонів було, таким чином, поступовим процесом».[4]
Рельєф
Фізична карта Азії
Азія — найконтрастніша за
абсолютними відмітками висот частина світу. В Азії знаходиться найвища вершина
Землі Джомолунґма (Еверест — 8848 м) і найглибша западина — Маріанська (10924 м), поблизу Азії розташовано ряд глибоких западин Світового
океану, наприклад, Курило-Камчатська (9717 м) і Філіппінська (10265 м). На її
території розташоване найглибше озеро — Байкал (глибина до 1620 м) і озеро Мертве, рівень якого знаходиться на 392 м нижче за рівень моря, Турфанська улоговина (-154 м). Середня висота Азії — 950 м.
Близько 75% поверхні Азії становлять гори і височини між Середземним морем й узбережжямТихого океану; в центральній частині Азії найвищі на Землі гори (Гімалаї, Каракорум, Гіндукуш), високо розташовані височини (Тібетська, Монгольська), а також великі
западисті улоговини (Кашґарська, Джунґарська); розлогі низовини в
північно-західній частині (Західносибірська, Туранська) і прибережній зоні
(Маньчжурська, Китайська, Індостанська). Безстічні простори, переважно
пустельні улоговини, займають 37% поверхні Азії.
Відмінна особливість Азії —
гірлянда, вервечка острівних дуг, що складають її східне обрамлення. Для
багатьох дільниць узбережжя Азії характерні активний вулканізм, виходи викопного
льоду (Сибір), коралові утворення (на півдні).
Клімат
Клімат від субполярного та полярного на
крайній півночі до тропічного, дуже вологого на південному-сході і тропічного,
дуже сухого на південному заході, на більшості території різко континентальний;
на півночі тундра і зона хвойних лісів тайги (район вічної мерзлоти), в центральній та південно-західній
частині степи, що переходять в
напівпустелі та пустелі, на південному сході мусонні та тропічні ліси.
Корисні копалини
Незважаючи на значну площу і
різноманітність природних умов Азія займає 1-е місце серед інших континентів
тільки за запасами нафти, природного газу, руд олова і самородної сірки, а також з видобутку нафти і олов'яних руд. Слабка продуктивність надр континенту і низька
концентрація гірничої промисловості пояснюються не тільки особливостями
геологічної будови, але і недостатньою геологічною вивченістю, несприятливим
географічним положенням, відсутністю необхідної інфраструктури і низьким рівнем розвитку економіки у багатьох країнах Азії.
Мінерально-сировинна база і гірнича промисловість Азії, за винятком запасів і
видобутку нафти в країнах Перської затоки і олова в Східній Азії, не відрізняються високою концентрацією
виробництва. Вугільна промисловість континенту за рівнем виробництва
поступається Північній Америці і Західній Європі, а за концентрацією видобутку,
крім них, ще й Австралії і Південній Африці. Нафтогазовидобувний район Західної
Азії — найбільший у світі центр з видобутку і експорту нафти; загалом Азія
дає біля 45-50% загального видобутку нафти, який здійснюється на сучасному технічному рівні. Аналогічний стан у
оловодобувній промисловості займають країни Східної Азії, але в цьому випадку
технічний рівень виробництва вельми строкатий: від сучасних потужних драг на
прибережних площах до напівкустарного видобутку (старателі) з невеликих розсипів.
З інших видів мінеральної сировини виділяються марганцеві руди в Індії і хромові руди в
Туреччині, вольфрамові руди в Південній Кореї і країнах Східної Азії, фосфорити і самородна сірка в Західній Азії. Серед країн Азії можна віднести до
найбільших і досить універсальних за видобутком мінеральної сировини Росію,
Індію і Китай, а до числа країн зі значним, мінерально-сировинним потенціалом,
порівняно розвиненою гірничою промисловістю — Туреччину, Філіппіни, Іран
та Індонезію.
Економіка
Азія має другий за величиною
номінальний ВВП серед усіх континентів після Європи, але найбільший за паритетом купівельної спроможності. Станом на 2010 рік,
найбільшими економіками Азії є Китай, Японія,Індія, Південна Корея та Індонезія. Згідно з Global Office Locations 2011, Азія домінує як місце
офісів компаній — 4 з 5 верхніх сходинок займають міста в Азії: Гонконг, Сінгапур, Токіо і Шанхай (на четвертому місці Лондон). Близько 68 відсотків міжнародних компаній має офіс в Гонконзі.[5]
В кінці 1990-х і початку 2000-х років,
економіка КНР[6] та Індії зростала дуже швидко, із середньорічним темпом зростання понад 8%. До
інших країн Азії з дуже високими темпами зростання відносятьсяМалайзія, Індонезія, Пакистан, Таїланд, В'єтнам, Монголія, Узбекистан, Кіпр і Філіппіни, а також багаті корисними копалинами країни, як Казахстан, Туркменістан, Іран, Бруней, Об'єднані Арабські Емірати,Катар, Кувейт , Саудівська Аравія, Бахрейн і Оман.
У своїй книзі Світова економіка:
Тисячолітня перспектива історик економіки Ангус Медісон пише, що Індія
була найбільшою економікою світу протягом двох останніх тисячоліть до нашої
ери.[7][8] Китай був
найбільшою і найрозвиненішою економікою на Земній кулі протягом більшої частини
записаної історії,[9][10][11][12] до моменту, аж в
середині 19 століття його обігнала Британська імперія (не враховуючи Індії). Протягом кількох
десятиліть в кінці XX століття найбільшою економікою в Азії і другою за
величиною у світі була Японія, яка перегнала Радянський Союз (вимірюючи чистим матеріальним продуктом) в
1986 році і Німеччину в 1968 році (не враховуючи кількох наднаціональних
економік, таких як Європейський Союз (ЄС), Північноамериканська зона вільної
торгівлі (НАФТА, NAFTA) або Азійсько-Тихоокеанське
економічне співробітництво (АТЕС, APEC). У 2010 році, Китай обігнав Японію
і став другою за величиною економікою у світі.
В кінці 1980-x і початку 1990-х років,
ВВП Японії (перерахований за поточним курсом єни), майже дорівнював сумарному ВВП решти країн Азії.[Джерело?] У 1995 році
економіка Японії на один день майже зрівнявся з США як найбільша економіка
світу внаслідок рекордно високого рівня японська валюти (79 єн/долар США).
Економічне зростання в Азії від Другої світової війни до 1990-х років були зосереджені в Японії, а
також у чотирьох країнах Тихоокеанського регіону — Південній Кореї, Тайвані, Гонконзі і Сінгапурі — відомих як азійські тигри, які в даний час мають статус розвинутих країни та найвищий ВВП на душу
населення в Азії.[13]
Мумбаї є одним з найгустіше населених міст на континенті, центром туризму та
інфраструктури, відіграє важливу роль векономіці Індії
Прогнозується, що Індія обжене Японію за номінальним ВВП в 2020 році.[14] За ВВП на душу
населення, як номінальним, так і ПКС, Південна Корея стане другою країною Азії до 2025 року, обігнавшиНімеччину, Великобританію і Францію. За статистикою МВФ у 2010 році, тайванський ВВП на душу населення за
паритетом купівельної спроможності склав $34743, що перевищую аналогічний показникФінляндії, Франції та Японії.[Джерело?] На думку Goldman Sachs, у 2027 році Китай
стане найбільшою економікою світу.
В Азії існує кілька геополітичних та
економічних блоків, з яких найрозвиненішим є Асоціація держав Південно-Східної Азії (ASEAN), до якої
входять 10 краïн регіону.
Азія є найбільшим континентом у світі,
вона багата природними ресурсами, такими як нафта, ліс, вода, мідь і срібло,
можливостями вилову риби та вирощування рису. Виробництво в Азії традиційно
найсильніше у Східній та Південно-Східної Азії, зокрема, Китаї (КНР), Тайвані, Південній Кореї, Японіі,
Індіі, на Філіппінах і в Сінгапурі. За кількістю транснаціональних корпорацій продовжують
домінувати Японія і Південна Корея, але все більших успіхів досягають КНР та
Індія. Багато компаній з Європи, Північної Америки, Південної Кореї і Японії
оперують в країнах Азії, щоб скористатися з її надлишку дешевої робочої сили і відносно розвиненої інфраструктури.
За даними Citigroup 9 з 11 Глобальних генераторів зростання (т.зв. країн 3G)
знаходяться в Азії, що обумовлено зростанням населення і доходів. Це Бангладеш, Китайська Народна Республіка, Індія,Індонезія, Ірак, Монголія, Філіппіни, Шрі-Ланка і В'єтнам[15] Азія має чотири
основні фінансові центри: Токіо, Гонконг, Сінгапур та Шанхай. Великими роботодавцями в Індії та на Філіппінах стають Центри обробки
викликів (англ. Call center) і аутсорсингові бізнес-центри у зв'язку з наявністю великих
ресурсів висококваліфікованих фахівців та англомовних співробітників. Широке використання аутсорсингу допомагає зростанню
Індії та Китаю як фінансових центрів. Завдяки своїй
великій і надзвичайно конкурентоспроможній індустрії інформаційних технологій,
Індія стала головним центром аутсорсингу.[Джерело?]
У 2010 році в Азії було 3,3 мільйони
мільйонерів (людей з чистою вартістю маєтку понад 1 млн дол США за
винятком вартості їх будинків), лише трохи менше, ніж в Північній Америці (3,4 мільйони мільйонерів). У 2009 році Азія (без Близького Сходу) вперше обігнала за цим показниом Європу.[16]
Країна
|
ВВП (номінал)
млн. USD |
ВВП (ПКС)
млн. USD |
Регіон
|
|
Asia
|
18,515
|
24,077
|
||
16,631
|
29,616
|
1,000
|
Південна Азія
|
|
8,830
|
17,086
|
6,400
|
Західна Азія
|
|
52,166
|
90,074
|
8,634
|
Західна Азія
|
|
21,733
|
29,663
|
37,200
|
Західна Азія
|
|
105,402
|
257,545
|
1,600
|
Південна Азія
|
|
1,397
|
3,785
|
5,600
|
Південна Азія
|
|
11,963
|
19,925
|
51,800
|
Південно-Східна Азія
|
|
35,646
|
76,240
|
1,197
|
Південно-Східна Азія
|
|
11,360
|
29,811
|
2,000
|
Південно-Східна Азія
|
|
6,998,257
|
11,711,708
|
7,518
|
Східна Азія
|
|
22,752
|
23,017
|
28,381
|
Західна Азія
|
|
616
|
3,062
|
2,600
|
Південно-Східна Азія
|
|
11,234
|
22,194
|
4,500
|
Західна Азія
|
|
226,485
|
322,486
|
45,736
|
Східна Азія
|
|
1,847,966
|
4,679,392
|
3,417
|
Південна Азія
|
|
706,735
|
1,029,884
|
3,900
|
Південно-Східна Азія
|
|
337,901
|
818,653
|
11,200
|
Південна Азія
|
|
84,136
|
115,330
|
3,600
|
Західна Азія
|
|
201,254
|
218,490
|
29,500
|
Західна Азія
|
|
5,885,872
|
4,319,432
|
32,817
|
Східна Азія
|
|
27,129
|
34,617
|
5,000
|
Західна Азія
|
|
129,757
|
193,261
|
11,434
|
Центральна Азія
|
|
28,000
|
40,000
|
1,900
|
Східна Азія
|
|
1,007,084
|
1,459,246
|
30,200
|
Східна Азія]
|
|
117,316
|
138,099
|
38,293
|
Західна Азія
|
|
4,444
|
11,772
|
2,162
|
Центральна Азія
|
|
6,341
|
15,689
|
2,435
|
Південно-Східна Азія
|
|
39,149
|
59,906
|
15,331
|
Західна Азія
|
|
22,100
|
18,470
|
59,451
|
Східна Азія
|
|
218,950
|
412,302
|
14,603
|
Південно-Східна Азія
|
|
1,433
|
1,755
|
5,483
|
Південна Азія
|
|
5,807
|
10,252
|
3,727
|
Східна Азія
|
|
15,108
|
35,231
|
1,250
|
Південна Азія
|
|
53,782
|
78,100
|
26,197
|
Західна Азія
|
|
164,792
|
464,711
|
2,789
|
Південна Азія
|
|
8,809
|
14,930
|
2,302
|
Південно-Східна Азія
|
|
199,591
|
351,370
|
3,725
|
Південно-Східна Азія
|
|
126,518
|
149,995
|
88,232
|
Західна Азія
|
|
1,884,079
|
2,222,957
|
15,807
|
Північна Азія
|
|
434,440
|
619,826
|
23,742
|
Західна Азія
|
|
217,377
|
291,712
|
57,238
|
Південно-Східна Азія
|
|
48,241
|
104,124
|
5,103
|
Південна Азія
|
|
59,633
|
105,324
|
5,108
|
Західна Азія
|
|
426,984
|
810,487
|
34,743
|
Східна Азія
|
|
5,578
|
14,529
|
1,907
|
Центральна Азія
|
|
312,605
|
584,768
|
8,643
|
Південно-Східна Азія
|
|
729,051
|
960,511
|
13,392
|
Західна Азія
|
|
27,960
|
35,883
|
6,597
|
Центральна Азія
|
|
239,650
|
186,908
|
36,973
|
Західна Азія
|
|
37,724
|
85,363
|
3,022
|
Центральна Азія
|
|
101,987
|
275,639
|
2,793
|
Південно-Східна Азія
|
|
30,023
|
63,329
|
2,595
|
Західна Азія
|
+
ОтветитьУдалить+
ОтветитьУдалить+
ОтветитьУдалить