Типові травми голови та їх види.

Домашнє завдання для групи 22 ок на 02.12.15р.

Травми голови та їх види.

Черепно-мозкова травма — фізичне пошкодження тканини, тимчасово або постійно порушує функцію головного мозку. Діагноз черепно-мозкової травми встановлюють клінічно і підтверджують візуалізує методами дослідження (в першу чергу, КТ, хоча в деяких випадках МРТ має додаткове значення). Первинне лікування черепно-мозкової травми включає підтримку дихання, оксигенації та артеріального тиску для запобігання подальшого пошкодження. Потім можливі хірургічне втручання та реабілітація.

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) — вид травми голови, при якій поряд з ураженням м’яких тканин голови та черепа травмується також головний мозок. Черепно-мозкова травма може бути наслідком прямого впливу на голову механічного фактора або непрямого його дії при раптовій зупинці під час швидкого руху тіла (наприклад, при падінні) або в разі його раптового різкого прискорення.

Черепно-мозкова травма — один з найбільш часто зустрічаються видів травм (30-50 % усіх травматичних ушкоджень), що є основною причиною смерті та інвалідності осіб у віці до 45 років і займає перше місце в структурі нейрохірургічної патології.

У воєнний час основною причиною черепно-мозкової травми є різні вогнепальні і вибухові ураження, а в мирний час — транспортний, побутовий і промисловий травматизм. За даними епідеміологічних досліджень, показник частоти черепно-мозкової травми в економічно розвинутих країнах досягає в середньому 4-6 випадків на 1000 населення. За даними ВООЗ, кількість випадків черепно-мозкової травми щорічно зростає на 2 %, що з в’яза але із збільшенням кількості транспортних засобів, стрімкої урбанізацією, не завжди достатнім рівнем культури поведінки всіх учасників дорожнього руху.

У США черепно-мозкову травму (ЧМТ) щорічно отримують близько 1,4 млн чоловік, з них майже 50 000 осіб гинуть і близько 80 000 вижили, стають інвалідами. Причини черепно-мозкової травми включають автомобільні аварії та інші транспортні події (наприклад, падіння з велосипеда, нещасні випадки з пішоходами), падіння (особливо осіб похилого віку і маленьких дітей), насильство і спортивні травми.

Черепно-мозкова травма може зумовити структурні порушення різних типів. Структурні зміни можуть бути макро — та мікроскопічними, в залежності від механізму травми і сили впливу.

Октрытая черепно-мозкова травма

Закрита черепно-мозкова травма

Струс головного мозку

Дифузне аксональне пошкодження

Забій мозку

Гематоми мозку

Переломи кісток черепа

Патофізіологія черепно-мозкової травми

Пацієнт з менш тяжкою черепно-мозковою травмою може не мати великих структурних пошкоджень. Симптоми черепно-мозкової травми широко варіюють за тяжкістю і наслідків. Пошкодження зазвичай поділяють на відкриті і закриті.

Класифікація черепно-мозкової травми

На підставі досвіду провідних нейрохірургічних клінік була складена єдина класифікація ЧМТ. В її основі лежать характер і ступінь ушкодження головного мозку, оскільки в більшості випадків ці критерії визначають клінічний перебіг, лікувальну тактику й прогноз. Всі сучасні класифікації базуються на класифікації, запропонованої ще у XVIII ст. французьким ученим Жаком Пті, який виділяв струс головного мозку (comotio cerebri), забій головного мозку (contusio cerebri) і стиснення головного мозку (compressio cerebri). У класифікації були внесені зміни і доповнення, які розширили первинну класифікацію, виходячи з основних положень сучасної медицини.

В залежності від характеру пошкодження зовнішніх покривів черепа і можливості інфікування вмісту його порожнини виділяють два основних види травми:

1. Закрита черепно-мозкова травма (відсутні порушення цілісності покривів склепіння черепа або є поверхневі рани м’яких тканин без ушкодження апоневрозу, в тому числі і при наявності переломів кісток склепіння черепа).
2. Відкрита черепно-мозкова травма (ушкодження м’яких тканин овода черепа, що супроводжуються ушкодженням апоневрозу, переломи кісток основи черепа, які проходять через повітроносні пазухи, і переломом, що супроводжуються ликвореей). При цьому виді травми існує реальна загроза виникнення інфекційних ускладнень з боку вмісту порожнини черепа. Закриті черепно-мозкові травми становлять в середньому 70-75% усіх ЧМТ.

Відкриті черепно-мозкові травми в залежності від пошкодження останнього бар’єра на шляху до головного мозку — твердої мозкової оболонки — діляться наступним чином:

1. Проникаючі (є порушення цілості твердої мозкової оболонки, в тому числі переломи кісток основи черепа, що супроводжуються ликвореей).
2. Непроникаючі (цілість твердої мозкової оболонки збережена).

За наявності супутніх уражень виділяють наступні форми ЧМТ:

1. Ізольована (відсутні внечерепные ушкодження).
2. Поєднана (поєднання черепно-мозкової травми з механічними пошкодженнями інших частин тіла. При цьому в залежності від області ураження можна виділити краніо-абдомінальний, краниоторакальную, краниофациальную, краниовертебральную, краниоскелетную травми та ін).
3. Комбіноване (поєднання ЧМТ з немеханическими ушкодженнями: хімічні, променеві, токсичні, термічними ураженнями).

В залежності від виду і характеру пошкодження головного мозку виділяють наступні клінічні форми ЧМТ:

1. Струс головного мозку.
2. Забій головного мозку:
   • легкого ступеня;
   • середнього ступеня тяжкості;
   • тяжкого ступеня (іноді, в залежності від переважаючої симптоматики, виділяють экстрапирамидную, диэнцефальную, мезенцефало-бульбарної, цереброспінальну форми).
3. Здавлення головного мозку:
   • здавлення без забою головного мозку;
   • здавлення забоєм головного мозку.
4. Дифузне аксональне пошкодження головного мозку.
5. Здавлення голови.

Деякі вчені пропонують виділяти дифузні (струс, дифузне аксональне ушкодження) і вогнищеві (забій, здавлено) пошкодження головного мозку. Проте ця класифікація не знайшла широкого розповсюдження.

В залежності від ступеня тяжкості виділяють ЧМТ:

• легку (струс головного мозку та забій головного мозку легкого ступеня тяжкості);
• середньої тяжкості (забиття головного мозку середнього ступеня тяжкості, хронічне і підгострий здавлення головного мозку);
• важку (забій головного мозку важкого ступеня, гостре здавлення головного мозку, дифузне аксональне ушкодження).

• Прочитати текст,  виписати основні терміни та класифікацію.
• Самостійна робота по темам: переломи; травми та їх класифікація; травми голови; рани.
•  Перша допомога при всіх видах поранень.